"Нев'янучий сад" із неймовірно красивих вишиваних рушників сестер Галини і Світлани Махонюк розквітнув у Рівненському краєзнавчому музеї. На виставці представлено понад 70 рушників, оздоблених візерунками, які жодного разу не повторюються.

Сестри вишивали ці, неперевершеної краси, витвори, сидячи в інвалідних візочках. Доля обділила їх здоров’ям, але Бог дав талану і глибокого відчуття краси народного мистецтва – малювати ниткою. І народжувались їх червоно-чорні, червоні, білим по білому, виконаних у різноманітних техніках, рушники-обереги. Йдеш від рушника до рушника і знову повертаєшся до баченого, щоб ще помилуватися.

Вишивали сестри разом і жили з батьками в одному домі. Світлана вже в кращому світі. Галина продовжує творити за двох. Показує той останній вишитий сестрою рушник, який вже вона сама дошивала у 2010 році й назвала його «Весна, ім’я якій Світлана».

Власне кожен рушник має назву: «Колискова», «Дотик осені», «Водограй», «Калинова сопілка», «Бабине літо»… Назви романтично-поетичні… Час створення вишиваних шедеврів – 2000-і роки. Кожен рушник дарує нам позитивні емоції, є життєдайним джерелом нашої прадавньої української народної культури.

Вишивальниці глибоко вивчали народні традиції вишивки різних регіонів України, але перш за все – рідної Волині. Однак, нагадаємо, що Галина і Світлана Махонюк народилися у 1964 році на Рівненщині в с. Омеляна, а згодом з родиною переїхали в с. Овадне на Волинь, де одна з сестер мешкає і нині.

До Рівного авторка виставки приїхала разом зі своїм 77-річним батьком Петром Махонюком і начальником міського управління культури м. Володимира-Волинського Романом Віслобоковим. На відкриття виставки приїхав і директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк.

Вітала Галину Махонюк від імені своїх односельчан бібліотекар с. Омеляна Ольга Вознюк. Кожен із виступаючих щиро й чуттєво говорив про вишивальницю і її творчість.

Роман Віслобоков сказав: «Галина і Світлана –  як два крила одного птаха». І справді, білі рушники, немов крила янголів крізь століття розлетілись по всій Україні, по домівках, де шанується українська мова, пісня, традиція. І сьогодні, коли православний календар відзначає ім’я Святої Галини-Великомучениці, усі приєдналися до щирих привітань Галини-вишивальниці і в дарунок їй прозвучала пісня від талановитої виконавиці народних пісень Раїси Цапун. А майстриня Галина Махонюк подарувала музею вишитого нею Янгола-охоронця. Білий янголик дістався в честь іменин Святої Галини і мені.

«Нев’янучий сад» волинських вишивальниць подорожує Україною і викликає захоплення у кожного, хто його бачить серцем. Сьогодні героїчній жінці Галині Махонюк і усім українським жінкам-вишивальницям було сказано неймовірно багато добрих щирих слів подяки.

Якщо вам не вистачає на роботі чи вдома тепла, затишку, любові і краси, приходьте в музей, зайдіть у «Нев'янучий волинський сад», щоб там зігрітися кожним стібком краси і любові.

Галина ДАНИЛЬЧУК