Сьогодні у Рівному відбулися шості читання, приурочені пам’яті Героя України Бориса Возницького, які традиційно організовує і проводить Рівненський обласний краєзнавчий музей.

Академік Борис Григорович Возницький народився в с. Ульбарів Дубенського району 16 квітня 1926 року. Все своє свідоме життя він віддав благородній справі збереження і порятунку  українського культурного насліддя. Борис Возницький  був одним із моральних авторитетів  українського суспільства, зразком  високої духовності і інтелекту. Його ім’я і за життя й після його трагічної загибелі у травні 2012 року є прикладом для всіх, хто покликаний професійно піклуватися збереженням пам’яток  історичної минувшини.

Фото Г. Данильчук

Цьогорічні читання  проходять в рік, який на державному рівні визначений як рік охорони культурної спадщини. Визначена тема читань: «Культурна спадщина Рівненщини: минуле, сучасне, майбутнє». 

В обласному музеї зібралися науковці-музейники Рівного, Дубно, Острога, Пересопниці, с. Пляшева.  Кожен із виступаючих перш за все заявляв про численні проблеми в пам’яткоохоронній галузі, недосконалість законів і їх зухвалі порушення,  відсутність належного фінансування, слабка культурно-освітня робота тощо.

Фото Г. Данильчук

За останні роки фіксується все більше зниклих і поруйнованих пам’яток перш за все із-за інтенсивного будівництва нових споруд, яке нерідко здійснюється з порушенням законодавчих нормативів.

Руйнуються пам’ятки археології, історичні й архітектурні будови, що мають статус пам’яток як національних, так і пам’яток місцевого значення, пам’яток сакрального дерев’яного і цегляного зодчества. Усі вони знищуються так званими реставраційними і ремонтними роботами, які ініціюються і проводяться церковниками.

Ірина Баковецька, голова спілки письменників Рівненщини

Особливо тривожить науковців і громадськість те, що невігластво і злочинне ставлення до культурної й історичної спадщини процвітає у найбільш туристично привабливих  місцях Рівненщини – Дубні, Острозі, Межиричах, в с. Пляшева.

Розповідаючи про тривожну ситуацію, яка склалася навколо конкретних   історико-архітектурних об’єктів, науковці висловлювали своє бачення необхідних змін в законодавстві, в залученні громадськості, в просвітництві. 

Микола Бендюк, Острог

На жаль,  на  цьому поважному зібранні музейних фахівців практично не було представників ЗМІ та держслужбовців, які  мають безпосередні повноваження і важелі впливу на організацію охорони і збереження загальнонаціональної історико-культурної спадщини.

Світлана Позіховська. Фото Г. Данильчук